Кому належатиме економіка «цифрових доларів»

Ще кіль­ка років тому стей­бл­ко­ї­ни зда­ва­ли­ся допо­мі­жним інстру­мен­том для трей­де­рів: чимось між «пар­ку­ва­н­ням» лікві­дно­сті та тим­ча­со­вим при­хис­тком від вола­тиль­но­сті. Сьо­го­дні це вже окре­мий шар гло­баль­них гро­шей. Суку­пний обсяг рин­ку пере­ви­щив 300 млрд дол., а за ско­ри­го­ва­ни­ми щоден­ни­ми обся­га­ми тран­за­кцій стей­бл­ко­ї­ни випе­ре­ди­ли Visa і посту­па­ю­ться лише аме­ри­кан­ській систе­мі ACH. По суті, ми спо­сте­рі­га­є­мо наро­дже­н­ня нової пла­ті­жної інфра­стру­кту­ри, яка виро­сла з кри­пто­ін­ду­стрії, але дав­но вийшла за її межі, пише на ЕП регіо­наль­ний голо­ва Binance в Укра­ї­ні Кири­ло Хом’яков.

Якщо поди­ви­ти­ся на пове­дін­ку кори­сту­ва­чів, кон­траст ще силь­ні­ший. За дани­ми Binance Research, лише близь­ко 12% щомі­ся­чно актив­них кори­сту­ва­чів Binance актив­но тор­гу­ють; пере­ва­жна біль­шість пра­цю­ють з ути­лі­тар­ни­ми про­ду­кта­ми – Earn, Pay, Convert та інши­ми сер­ві­са­ми нако­пи­чень і пла­те­жів.

Стей­бл­ко­їн пере­став бути виклю­чно інстру­мен­том спе­ку­ля­ції та посту­по­во стає базо­вою оди­ни­цею роз­ра­хун­ку в новій цифро­вій еко­но­мі­ці.

Економіка стейблкоїнів

Фун­да­мен­таль­на модель про­ста. Емі­тент випу­скає токен, при­в’я­за­ний до дола­ра чи іншої валю­ти, три­має під ньо­го резер­ви (перед­усім коро­ткі казна­чей­ські облі­га­ції США) і заро­бляє на дохі­дно­сті цих резер­вів, плюс на комі­сі­ях і управ­лін­ні лікві­дні­стю.

В умо­вах під­ви­ще­них ста­вок за без­ри­зи­ко­ви­ми акти­ва­ми та рин­ку, що вимі­рю­є­ться сотня­ми мільяр­дів дола­рів, це пере­тво­рю­є­ться на висо­ко­рен­та­бель­ний бізнес.

За оцін­ка­ми Binance Research, Tether – емі­тент USDT – за пер­ші дев’ять міся­ців 2025 року заро­бив близь­ко 10 млрд дол. при­бу­тку, а у 2024-му його резуль­тат сягнув при­бли­зно 13 млрд дол. При цьо­му це ком­па­нія без кла­си­чної філі­аль­ної мере­жі та депо­зи­тної бази: при­бу­ток фор­му­є­ться насам­пе­ред за раху­нок про­цен­тно­го дохо­ду за резер­ва­ми.

Не див­но, що у випуск стей­бл­ко­ї­нів ідуть уже не лише кри­пто­ком­па­нії, а й вели­кі Web2-грав­ці: PayPal зі сво­їм PYUSD, гаман­ці MetaMask і Phantom, нові емі­тен­ти рів­ня World Liberty Financial.

Якщо у вас уже є ауди­то­рія і ви кон­тро­лю­є­те гама­нець кори­сту­ва­ча, логі­ка насту­пно­го кро­ку оче­ви­дна: ви хоче­те кон­тро­лю­ва­ти і «цифро­ві дола­ри», яки­ми він пла­тить.

Чотири шари стейблкоїн-стеку

Щоб зро­зу­мі­ти, за що сьо­го­дні три­ває справ­жня бороть­ба, кори­сно роз­кла­сти ринок на чоти­ри рів­ні.

Пер­ший шар – емі­тен­ти. Це Tether, Circle, PayPal і нові грав­ці. Вони від­по­від­а­ють за випуск токе­нів, резер­ви, ком­пла­єнс і робо­ту з регу­ля­то­ра­ми. Тут зосе­ре­дже­ний основ­ний при­бу­ток: від­со­ток із резер­вів у тре­же­ріс, комі­сій­ний дохід і пре­мія за дові­ру.

Дру­гий – мере­жі, на яких «живуть» стей­бл­ко­ї­ни. Це публі­чні бло­кчей­ни на кшталт Ethereum і Solana, а також спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ріше­н­ня, які запу­ска­ють самі емі­тен­ти та пла­ті­жні ком­па­нії: Plasma у Tether, Arc у Circle, Tempo у Stripe. Їхнє зав­да­н­ня – зро­би­ти роз­ра­хун­ки макси­маль­но швид­ки­ми й деше­ви­ми, не жер­тву­ю­чи без­пе­кою.

Тре­тій шар – інфра­стру­кту­ра та пла­ті­жні сер­ві­си. Тут пра­цю­ють Stripe, PayPal і нові B2B-пла­тфор­ми на кшталт Bridge і BVNK, які вбу­до­ву­ють стей­бл­ко­їн-пла­те­жі в про­це­си мер­чан­тів, білін­гу та кор­по­ра­тив­них роз­ра­хун­ків. Саме вони роблять «цифро­ві дола­ри» зру­чни­ми для бізне­су – від API до зві­тно­сті.

Четвер­тий – кори­сту­ва­цькі засто­сун­ки: кри­пто­бір­жі, нео­бан­ки, гаман­ці та пла­ті­жні кно­пки. Для кін­це­во­го кори­сту­ва­ча це вигля­дає як зви­чний бан­ків­ський засто­су­нок, тіль­ки баланс там збе­рі­га­є­ться в USDT, USDC або іншо­му стей­бл­ко­ї­ні, а пла­те­жі йдуть не через кар­тко­ві рей­ки, а бло­кчей­ном.

Моне­ти­зу­ва­ти можна кожен рівень окре­мо. Але стра­те­гі­чна пере­ва­га з’яв­ля­є­ться, коли одна й та сама гру­па ком­па­ній кон­тро­лює одра­зу кіль­ка шарів — від емі­сії до гаман­ця в теле­фо­ні.

Емітенти йдуть вниз, платіжні гіганти йдуть вгору

Остан­ні роки ми бачи­мо роз­во­рот від моде­лі «одна роль – один гра­вець» до гон­ки за вер­ти­каль­ну інте­гра­цію. Емі­тен­ти почи­на­ють буду­ва­ти вла­сні мере­жі: Tether роз­ви­ває Plasma, Circle – Arc, Stripe запу­скає Tempo як пла­ті­жний шар на базі стей­бл­ко­ї­нів. Метою тут буде не лише випу­сти­ти токен, а й кон­тро­лю­ва­ти інфра­стру­кту­ру, якою він «ходить».

З боку пла­ті­жних і фін­тех-грав­ців рух дзер­каль­ний. PayPal не обме­жу­є­ться рол­лю мер­чант-про­вай­де­ра, а пере­тво­рює свою еко­си­сте­му на кон­тур емі­сії, випу­ска­ю­чи PYUSD і посту­по­во «під­ши­ва­ю­чи» його до всіх сво­їх про­ду­ктів.

Кри­пто­га­ман­ці MetaMask і Phantom вико­ри­сто­ву­ють модель Stablecoin-as-a-Service: випу­ска­ють вла­сні «брен­до­ва­ні» стей­бли на базі сто­рон­ніх пла­тформ, щоб еко­но­мі­ка цих токе­нів зали­ша­ла­ся все­ре­ди­ні їхньо­го бізне­су.

Уго­ди M&A лише при­ско­рю­ють цей тренд. Stripe купує інфра­стру­ктур­но­го про­вай­де­ра Bridge за 1,1 млрд дол. і водно­час будує вла­сний L2-шар Tempo. Coinbase, за дани­ми Binance Research, пла­нує при­дба­н­ня BVNK з оцін­кою близь­ко 2 млрд дол., поси­лю­ю­чи пози­ції в інфра­стру­кту­рі стей­бл­ко­їн-пла­те­жів. Це вже не екс­пе­ри­мент із «ще одним кри­пто­про­ду­ктом», а бороть­ба за воло­ді­н­ня кри­ти­чним шаром май­бу­тніх гло­баль­них роз­ра­хун­ків.

Концентрація та нові гравці

Стру­кту­ра рин­ку при цьо­му зали­ша­є­ться вкрай кон­цен­тро­ва­ною. На пару USDT–USDC при­па­дає близь­ко 84% усьо­го обі­гу стей­бл­ко­ї­нів; час­тка Tether – при­бли­зно 59%, Circle – близь­ко 25%. Це резуль­тат і ефе­кту пер­шо­го грав­ця, і мере­же­вих ефе­ктів: емі­тент, який най­ра­ні­ше набрав кри­ти­чну масу, отри­мує лікві­дність, мер­чан­тів та інте­гра­ції «за інер­ці­єю».

Але дуо­по­лія вже не вигля­дає непо­ру­шною. Circle робить став­ку на про­зо­рість і регу­лю­ва­н­ня, ада­птує про­ду­кти під євро­пей­ський режим MiCA та аме­ри­кан­ський GENIUS Act. Tether від­по­від­ає запу­ском USAT, спо­ча­тку спро­є­кто­ва­но­го під вимо­ги GENIUS у США. Пара­лель­но з’яв­ля­ю­ться емі­тен­ти, у яких силь­на точка вхо­ду – не стіль­ки в кри­пті, скіль­ки в наяв­ній кори­сту­ва­цькій базі та фін­тех-еко­си­сте­мі: від PayPal до Cloudflare з про­є­ктом NET dollar.

Де справжні гроші: B2B-платежі, а не роздріб

Інту­ї­тив­но зда­є­ться, що основ­ний попит на стей­бл­ко­ї­ни йде з боку роз­дрі­бних кори­сту­ва­чів. Але дані гово­рять про інше. За резуль­та­та­ми опи­ту­ва­н­ня Ernst&Young, 62% ком­па­ній уже вико­ри­сто­ву­ва­ли стей­бл­ко­ї­ни для крос­бор­дер-пла­те­жів поста­чаль­ни­кам, 53% – для при­йо­му між­на­ро­дних пла­те­жів від клі­єн­тів. Для бізне­су це насам­пе­ред інстру­мент опе­ра­цій­них роз­ра­хун­ків.

Цю кар­ти­ну під­твер­джує ана­лі­ти­ка Artemis: з поча­тку 2023 року суку­пний обсяг пла­те­жів у стей­бл­ко­ї­нах зріс при­бли­зно у 5,4 раза і пере­ви­щив 10 млрд дол., а B2B-тран­за­кції тут збіль­ши­ли­ся більш ніж у 50 разів – до 6,4 млрд дол. ста­ном на сер­пень 2025 року. Логі­ка про­ста для будь-яко­го екс­порт­но-орі­єн­то­ва­но­го бізне­су або IT-ком­па­нії.

Тра­ди­цій­ний сце­на­рій – пла­тіж кар­ткою або через банк із комі­сі­єю 1,5–4% плюс при­хо­ва­ні збо­ри, затрим­ки на коре­спон­дент­ських рахун­ках і від­су­тність про­зо­ро­сті мар­шру­ту. Стей­бл­ко­ї­ни дозво­ля­ють наді­сла­ти пла­тіж за хви­ли­ни: «стей­бл­ко­їн in – стей­бл­ко­їн out», а кон­вер­та­цію в локаль­ну валю­ту та зві­тність беруть на себе локаль­ні фін­тех-про­вай­де­ри.

Це осо­бли­во помі­тно в регіо­нах на кшталт Цен­траль­но-Схі­дної Євро­пи, Цен­траль­ної Азії та Афри­ки, де крос­бор­дер стає нор­мою навіть для сере­дньо­го бізне­су.

Регуляторний розкол: платіжні токени проти дохідних

Пара­лель­но ринок чітко діли­ться на два кла­си акти­вів. Пер­ший – пла­ті­жні стей­бл­ко­ї­ни без дохі­дно­сті, по суті «цифро­вий кеш». Для регу­ля­то­рів вони деда­лі часті­ше потра­пля­ють до кате­го­рії еле­ктрон­них гро­шей: фокус на резер­ву­ван­ні, опе­ра­цій­них ризи­ках, захи­сті спо­жи­ва­ча.

Дру­гий клас – дохі­дні стей­бл­ко­ї­ни та токе­ні­зо­ва­ні тре­же­ріс, де від­со­ток за базо­ви­ми акти­ва­ми пере­да­є­ться вла­сни­ку токе­на. Для них діє інший нагля­до­вий режим: від вимог до роз­кри­т­тя інфор­ма­ції до ква­лі­фі­ка­ції як інве­сти­цій­них про­ду­ктів. У низ­ці юрис­ди­кцій пла­ті­жним стей­бл­ко­ї­нам пря­мо забо­ро­не­но пла­ти­ти від­со­тки роз­дрі­бним кори­сту­ва­чам, щоб не вими­ва­ти депо­зи­ти з бан­ків­ської систе­ми, а дохі­дні про­ду­кти посту­по­во ста­ють при­ро­дним кон­ку­рен­том фон­дів гро­шо­во­го рин­ку.

Для бізне­су та при­ва­тних інве­сто­рів це озна­чає, що гово­ри­ти про­сто «про стей­бл­ко­їн» ско­ро ста­не без­змі­стов­но. Дове­де­ться роз­рі­зня­ти щонай­мен­ше дві кате­го­рії: цифро­вий пла­ті­жний долар і дохі­дний токен – з різни­ми ризи­ка­ми, обме­же­н­ня­ми та сфе­ра­ми засто­су­ва­н­ня.

Ліквідність, політика та AI: три сюжети майбутнього

Якщо диви­ти­ся впе­ред, у гори­зон­ті най­ближ­чих п’я­ти-семи років вима­льо­ву­ю­ться три клю­чо­ві лінії роз­ви­тку.

Пер­ша – лікві­дність і від­кри­та емі­сія. Чим біль­ше видів стей­бл­ко­ї­нів з’яв­ля­є­ться, тим важли­ві­шою стає інфра­стру­кту­ра, яка дозво­ляє про­зо­ро й деше­во пере­мі­ща­ти­ся між ними: муль­ти-стей­бл­ко­їн-пули, мар­шру­ти­за­то­ри лікві­дно­сті, пла­тфор­ми open issuance, що дають змо­гу випу­ска­ти white-label-стей­бли під кон­кре­тний бренд або галузь.

Дру­га – полі­ти­ка і при­ва­тність. Цен­траль­ні бан­ки про­су­ва­ють свої цифро­ві валю­ти (CBDC), вели­кі емі­тен­ти роз­ви­ва­ють ріше­н­ня з вико­ри­ста­н­ням ZK-кри­пто­гра­фії та при­ва­тних мереж для інсти­ту­цій­них клі­єн­тів. Баланс між про­зо­рі­стю ончей­ну та розум­ною кон­фі­ден­цій­ні­стю стає не ака­де­мі­чним пита­н­ням, а факто­ром кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті юрис­ди­кцій.

Тре­тя – вбу­до­ву­ва­н­ня стей­бл­ко­ї­нів в «аген­тний інтер­нет». У міру того як AI-моде­лі та про­грам­ні аген­ти почи­на­ють само­стій­но ухва­лю­ва­ти ріше­н­ня й здій­сню­ва­ти дії від іме­ні ком­па­ній та людей, їм потрі­бне натив­не пла­ті­жне сере­до­ви­ще для мікро­тран­за­кцій: під­пи­сок, API-запи­тів, досту­пу до даних. Стей­бл­ко­ї­ни – при­ро­дний кан­ди­дат на роль тако­го базо­во­го пла­ті­жно­го шару, вбу­до­ва­но­го в саму тка­ни­ну інтер­не­ту.

Регіональний ракурс

Для ком­па­ній із нашо­го регіо­ну пита­н­ня зву­чить пра­гма­ти­чно: на яко­му рів­ні сте­ка ви хоче­те бути? Бути кори­сту­ва­чем чужих стей­бл­ко­їн-рейок, про­сто опти­мі­зу­ю­чи свої пла­те­жі? Інте­гру­ва­ти стей­бли в про­ду­кто­ву ліній­ку – від B2B-сце­на­рі­їв до масо­вих пла­те­жів? Чи буду­ва­ти інфра­стру­кту­ру, через яку ходи­ти­муть цифро­ві дола­ри у вашо­му секто­рі?

Для регу­ля­то­рів зав­да­н­ня дзер­каль­не. Зупи­ни­ти стей­бл­ко­ї­ни вже немо­жли­во: вони роз­в’я­зу­ють реаль­ні зада­чі – від крос­бор­дер-роз­ра­хун­ків до збе­ре­же­н­ня купі­вель­ної спро­мо­жно­сті у вола­тиль­них еко­но­мі­ках. Пита­н­ня в іншо­му: як вбу­ду­ва­ти їх у наяв­ну фінан­со­ву систе­му так, щоб збе­рег­ти кон­ку­рен­цію, захист спо­жи­ва­ча та стій­кість бан­ків­сько­го секто­ру, не заду­шив­ши інно­ва­цію на коре­ні.

Кому належатимуть цифрові долари

Стей­бл­ко­ї­ни вже пере­ста­ли бути ніше­вою істо­рі­єю для кри­пто­трей­де­рів. Вони ста­ють базо­вим шаром гло­баль­них пла­те­жів, заоща­джень і B2B-роз­ра­хун­ків. Тому голов­не пита­н­ня на най­ближ­че деся­ти­лі­т­тя зву­чить не «що таке стей­бл­ко­їн?», а «хто кон­тро­лює рей­ки цифро­вих гро­шей у вашій галу­зі та регіо­ні?».

Еко­но­мі­ка цифро­вих дола­рів точно з’я­ви­ться – вона вже фор­му­є­ться на наших очах. Від­кри­тим зали­ша­є­ться лише одне: хто воло­ді­ти­ме її клю­чо­ви­ми рів­ня­ми.

Мате­рі­а­ли у роз­ді­лі «Автор­ські колон­ки» від­обра­жа­ють виклю­чно осо­би­сту точку зору авто­ра і не мають на меті об’єктивного висві­тле­н­ня теми. Реда­кція Crypto Journal вико­нує роль інфор­ма­цій­но­го носія і не гаран­тує досто­вір­ність фактів чи їх інтер­пре­та­цію. Дум­ка реда­кції може не збі­га­ти­ся з пози­ці­єю авто­ра.