Епоха рок-н-ролу в криптоіндустрії добігла кінця

Кри­пто­ва­лю­ти про­хо­дять неми­ну­чий шлях від під­піль­но­го бун­ту до тра­ди­цій­ної фінан­со­вої систе­ми, втра­ча­ю­чи свою пер­ві­сну анар­хі­чну енер­гію в обмін на інсти­ту­цій­не визна­н­ня, регу­лю­ва­н­ня та масо­ве впро­ва­дже­н­ня. Про це на Coindesk пише дире­ктор­ка Emfarsis, інве­сти­цій­ної та кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії Ліа Кел­лон-Батлер.

Анатомія бунту: як революція стає системою

Кожна рево­лю­ція зре­штою стає істе­блі­шмен­том. Те, що почи­на­ло­ся як одно­ран­го­вий виклик кри­пто­ін­ду­стрії гло­баль­но­му фінан­со­во­му поряд­ку, стрім­ко погли­на­є­ться тра­ди­цій­ною систе­мою, обмі­ню­ю­чи свою анти­е­лі­тну душу на легі­тим­ність спо­то­вих ETF, інсти­ту­цій­не збе­рі­га­н­ня та ті самі бан­ків­ські стру­кту­ри, які вона мала на меті обі­йти.

Про­тя­гом істо­рії кожна рево­лю­ція почи­на­ла­ся з обі­цян­ки зла­ма­ти ста­рі вла­дні стру­кту­ри та демон­ту­ва­ти ста­тус-кво. Щой­но вла­ду захо­пле­но, прі­о­ри­тет змі­щу­є­ться на ста­біль­ність і збе­ре­же­н­ня, пере­тво­рю­ю­чи іде­а­ли на систе­ми. Неми­ну­че рух дося­гає межі пов­стан­сько­го запа­лу, і щоб вижи­ти, він мусить шука­ти при­хиль­но­сті того, чого колись цурав­ся: вен­чур­но­го капі­та­лу, інсти­ту­цій­ної дові­ри та регу­ля­тор­ної толе­ран­тно­сті. Це вима­гає кон­фор­мі­зму, що запу­скає про­цес аси­мі­ля­ції. Оскіль­ки поча­тко­ві визволь­ні цілі роз­ми­ва­ю­ться або від­ки­да­ю­ться, те, що почи­на­ло­ся як рево­лю­ція, твер­діє, пере­тво­рю­ю­чись на орто­до­ксію. Циту­ю­чи аме­ри­кан­ську істо­ри­ки­ню та філо­со­фи­ню Ган­ну Арендт, «най­ра­ди­каль­ні­ший рево­лю­ціо­нер ста­не кон­сер­ва­то­ром насту­пно­го дня після рево­лю­ції».

Синдром Девіда Боуї

В інтерв’ю 1999 року Девід Боуї опи­сав цей про­цес, зазна­чив­ши, що якби він почи­нав усе спо­ча­тку, то, ймо­вір­но, не пішов би в музи­ку; нато­мість він би пра­цю­вав над інтер­не­том. Інтер­нет, ствер­джу­вав він, зда­вав­ся субвер­сив­ним, хао­ти­чним і нігі­лі­сти­чним. Він від­чу­вав­ся як рушій­на сила рево­лю­ції. Він давав від­чу­т­тя, що ти можеш впли­ва­ти на змі­ни. Нато­мість рок-н-рол втра­тив свою силу. Колись він був руй­нів­ни­ком, що шоку­вав людей сво­їм зву­ча­н­ням, сти­лем та сим­во­ла­ми, але зго­дом був прийня­тий мейн­стри­мом. Він опи­сав рок-н-рол як «валю­ту», яка, без­пе­ре­чно, зали­ша­ла­ся носі­єм інфор­ма­ції, але біль­ше не була носі­єм бун­ту.

Роз­ду­ми Боуї нага­ду­ють мені про те, що я від­чу­ва­ла, коли при­йшла у кри­пто­ін­ду­стрію у 2016 році, у рік його смер­ті. На той час кри­пто­ін­ду­стрія мала коли­шню пов­стан­ську енер­гію інтер­не­ту, тоді як сам інтер­нет (під кон­тро­лем гіган­тів Facebook, Apple, Amazon, Netflix та Google) став істе­блі­шмен­том, про­мі­няв­ши свої анар­хі­чні та роз­по­ді­ле­ні почи­на­н­ня на цен­тра­лі­зо­ва­ний кор­по­ра­тив­ний поря­док.

Ностальгія за підпіллям: від ідеалістів до біржових фондів

Для нас у кри­пто­ін­ду­стрії це був час іде­а­лі­зму та віль­них пра­вил, що при­ва­блю­вав аутсай­де­рів та акти­ві­стів, лібер­та­рі­ан­ців та анар­хо-капі­та­лі­стів, яких часто кари­ка­тур­но зобра­жу­ва­ли як абсо­лю­тно сум­нів­них пра­во­по­ру­шни­ків, що вири­на­ють із гли­бин дар­кне­ту. Будь-яка асо­ці­а­ція з кри­пто­ва­лю­тою від­чу­ва­ла­ся як фор­ма іна­ко­ми­сле­н­ня сама по собі.

Натхнен­ні шифро­пан­ка­ми, які були до нас, ми висту­па­ли за децен­тра­лі­зо­ва­ний інтер­нет, який захи­щав би осо­би­сту кон­фі­ден­цій­ність від уря­до­во­го та кор­по­ра­тив­но­го сте­же­н­ня; за суве­рен­ні гро­ші, які не могли б екс­плу­а­ту­ва­ти ті самі суб’є­кти, що зруй­ну­ва­ли систе­му у 2008 році; і за цифро­ве май­бу­тнє, де інфор­ма­цію та тран­за­кції немо­жли­во було б зупи­ни­ти. Ми ста­ли на захист тих, хто дов­го був виклю­че­ний з тра­ди­цій­ної фінан­со­вої систе­ми, і ми щиро віри­ли, що вла­ду можна пере­про­є­кту­ва­ти на рів­ні про­то­ко­лу. Дій­сно зда­ва­ло­ся, що ми може­мо впли­ва­ти на змі­ни.

Я сумую за тими пер­ши­ми дня­ми, зга­ду­ю­чи напів­під­піль­ні зустрі­чі, які ми вла­што­ву­ва­ли за холо­дною піцою та теплим пивом, про­во­дя­чи єван­ге­лі­чні май­стер-кла­си з само­стій­но­го збе­рі­га­н­ня акти­вів, у місцях, де пала­ли лазер­ні очі. Сьо­го­дні гор­дість, яку ми колись від­чу­ва­ли через від­по­від­аль­ність бути вла­сним бан­ком, затьма­ри­ла­ся зру­чні­стю ETF. Тепер ви може­те отри­ма­ти «доступ», навіть не дізнав­шись, що таке сід-фра­за. Роз­мо­ва пере­мі­сти­ла­ся з мар­гі­не­су до залів засі­дань у бан­ках та уря­до­вих будів­лях, і ведуть її публі­чні за замов­чу­ва­н­ням хло­пці з таки­ми поса­да­ми, як мене­джер з ризи­ків цифро­вих акти­вів або радник з полі­ти­ки бло­кчей­ну. Але хіба не це зав­жди було нашою метою?

Реалії масового впровадження

Мета масо­во­го впро­ва­дже­н­ня була настіль­ки ж пока­зни­ком зро­ста­н­ня, як і мораль­ним під­твер­дже­н­ням нашої боже­віль­ної місії. Масо­ве впро­ва­дже­н­ня дове­ло б нашу пра­во­ту. Хоча у 2016 році ми дума­ли, що «масо­ве впро­ва­дже­н­ня» — це коли наші мами вико­ри­сто­ву­ють гаря­чі гаман­ці на сво­їх теле­фо­нах, щоб купи­ти щоден­не лате в місце­вих кав’яр­нях. У 2026 році це TP ICAP — опто­вий бро­кер, який щорі­чно обро­бляє сиро­вин­ні уго­ди на суму 200 триль­йо­нів дола­рів для бан­ків та хедж-фон­дів, — вирі­шу­ю­чи спря­му­ва­ти навіть 1% цьо­го обся­гу через кри­пто­ва­лю­тні рин­ки. Пото­ки тако­го мас­шта­бу затьма­рять будь-яке баче­н­ня роз­дрі­бно­го суве­ре­ні­те­ту чи кори­сно­сті.

Так само, як рок-н-рол зре­штою згла­див­ся до бага­то­мі­льяр­дної кор­по­ра­тив­ної інду­стрії, а колись децен­тра­лі­зо­ва­ний інтер­нет пере­тво­рив­ся на ланд­шафт, де домі­нує жмень­ка пла­тформ, мрія про масо­ве впро­ва­дже­н­ня кри­пто­ва­лют також стає реаль­ні­стю. Як зазна­че­но в заго­лов­ку щорі­чно­го зві­ту a16z «State of Crypto», 2025 рік став роком, коли кри­пто­ва­лю­та ста­ла мейн­стри­мом. Нам вда­ло­ся ство­ри­ти щось, що вар­то захи­ща­ти, а захист за сво­єю при­ро­дою є кон­се­рва­тив­ним. Ми це зро­би­ли. Кри­пто­ва­лю­та — це новий поря­док.

Те, що було неми­сли­мим у 2016 році, тепер ста­ло реаль­ні­стю. Цьо­го року в Даво­сі кри­пто­ін­ду­стрія про­йшла шлях від про­ве­де­н­ня вла­сних само­ор­га­ні­зо­ва­них, напів­не­ле­галь­них пара­лель­них захо­дів лише кіль­ка років тому до того, щоб посі­сти цен­траль­не місце на голов­ній аре­ні. Гла­ви дер­жав від­кри­то зма­га­ю­ться за те, щоб визна­ти кри­пто­ва­лю­ту націо­наль­ним прі­о­ри­те­том, тоді як гене­раль­ні дире­кто­ри най­біль­ших сві­то­вих бан­ків тепер гово­рять про неї як про екзи­стен­цій­ну загро­зу.

Сві­то­ві ком­па­нії на кшталт JP Morgan, Blackrock та Morgan Stanley спів­а­ють в один голос, рекла­му­ю­чи кри­пто­ва­лю­ту — зокре­ма бітко­їн — як легі­тим­ний, регу­льо­ва­ний клас акти­вів з такою самою інсти­ту­цій­ною сер­йо­зні­стю, як золо­то та акції. Публі­чні ком­па­нії нако­пи­чу­ють кри­пто­ва­лю­тні акти­ви на сво­їх балан­сах.

Стей­бл­ко­ї­ни обро­бля­ють біль­ший щорі­чний обсяг тран­за­кцій, ніж вели­кі пла­ті­жні мере­жі. Токе­ні­зо­ва­ні акти­ви реаль­но­го сві­ту пере­хо­дять від суто кри­пто­ва­лю­тних екс­пе­ри­мен­тів у ядро рин­ко­вої інфра­стру­кту­ри, від фон­дів і казна­чейств до роз­ра­хун­ків і заста­ви, тоді як DeFi стає деда­лі зро­зумі­лі­шим для тра­ди­цій­них керу­ю­чих акти­ва­ми, кор­по­ра­тив­них казна­чейств і сімей­них офі­сів, які чека­ли на регу­ля­тор­ну ясність та опе­ра­цій­ну зрі­лість. З ухва­ле­н­ням зако­ну GENIUS у США та MiCA в Євро­пі регу­ля­тор­ні сірі зони ста­ють чор­но-біли­ми, зали­ша­ю­чи все мен­ше місця для пору­шень.

Як крипта переписала логіку фінансів

Пури­сти спе­ре­ча­ти­му­ться, що справ­жньою метою було ство­ре­н­ня пара­лель­ної еко­но­мі­чної реаль­но­сті, а кри­пто­ва­лю­ту про­сто при­кру­ти­ли до існу­ю­чої систе­ми. Попри це, рух запро­ва­див базо­ві еле­мен­ти, які назав­жди змі­ни­ли TradFi:

• Про­гра­мо­ва­на цін­ність пере­мі­сти­ла дові­ру від інсти­ту­цій до коду.
• Мит­тє­ві роз­ра­хун­ки покла­ли край ері бага­то­ден­но­го клі­рин­гу, втя­гнув­ши гро­ші у світ 24/7.
• Ском­по­но­ва­ність пере­тво­ри­ла ізо­льо­ва­ні фінан­со­ві про­ду­кти на інте­ро­пе­ра­бель­ні буді­вель­ні бло­ки, руй­ну­ю­чи закри­ті еко­си­сте­ми та від­нов­лю­ю­чи вибір кори­сту­ва­ча.
• Само­стій­не збе­рі­га­н­ня впер­ше дало осо­бам пря­мий, суве­рен­ний кон­троль над сво­ї­ми акти­ва­ми.
• Смарт-кон­тра­кти замі­ни­ли посе­ре­дни­ків про­зо­ри­ми, авто­ма­ти­зо­ва­ни­ми пра­ви­ла­ми вза­є­мо­дії.
• Нові кла­си акти­вів роз­ши­ри­ли інве­сти­цій­ний все­світ, зни­зив­ши бар’є­ри для вихо­ду на рин­ки та досту­пу до інстру­мен­тів.
• Стей­бл­ко­ї­ни демо­кра­ти­зу­ва­ли транскор­дон­ні пла­те­жі, зро­бив­ши їх швид­ки­ми, деше­ви­ми та гло­баль­ни­ми.
• DeFi дове­ли, що кре­ди­ту­ва­н­ня, тор­гів­ля, дери­ва­ти­ви та навіть стра­ху­ва­н­ня можуть фун­кціо­ну­ва­ти пов­ні­стю без тра­ди­цій­них кон­тро­ле­рів.

Можли­во, кри­пто­ін­ду­стрія не замі­ни­ла тра­ди­цій­ну фінан­со­ву систе­му, але вона фун­да­мен­таль­но пере­пи­са­ла її базо­ву логі­ку, зро­бив­ши свій вплив нес­про­стов­ним і незмін­ним. Кинув­ши виклик бага­то­рі­чним моно­по­лі­ям і зму­сив­ши грав­ців рин­ку дія­ти за прин­ци­пом «інно­ва­ції або смерть», вона факти­чно зму­си­ла істе­блі­шмент дія­ти. Інсти­ту­ції можуть пере­йма­ти, регу­лю­ва­ти та обгор­та­ти ці базо­ві еле­мен­ти, але вони не можуть ска­су­ва­ти їхнє вина­йде­н­ня.

Новий канон: куди мігрує бунт

Чи зали­ши­ться кри­пто­ін­ду­стрія хоч тро­хи див­ною? Істо­рія свід­чить, що біль­ша її части­на буде нор­ма­лі­зо­ва­на. Кри­пта може вира­жа­ти бунт, але вона біль­ше не може бути бун­том.

Це зму­шує руші­їв змін шука­ти нові рубе­жі. Ви може­те поба­чи­ти це зру­ше­н­ня в сим­во­лах, нав­ко­ло яких колись гур­ту­ва­ла­ся кри­пто­спіль­но­та. Мем про лазер­ні очі наро­див­ся як про­во­ка­ція, заклик до віри в те, що бітко­їн дося­гне позна­чки у 100 000 дола­рів — що на той час було обур­ли­во опти­мі­сти­чним. Тепер ця цифра була дося­гну­та і прой­де­на, а сам мем при­мі­ря­ли на себе пре­зи­ден­ти, позба­вив­ши його анде­гра­ун­дної гостро­ти.

Кри­пто­ва­лю­та біль­ше ніко­го не шокує. Вона ево­лю­ціо­ну­ва­ла від кон­тр­куль­ту­ри до кано­ну, довів­ши, що бунт зав­жди мігрує до най­но­ві­шо­го, най­менш зро­зумі­ло­го медіа.

Погля­ди, вислов­ле­ні в цій колон­ці, нале­жать авто­ру і не обо­в’яз­ко­во від­обра­жа­ють пози­цію Crypto Journal.